Як мікровзаємодії трансформують цифрові продукти: найкращі практики

UX/UI-дизайнери докладають багато зусиль для створення зручних інтерфейсів: продумують інформаційну архітектуру, проводять юзабіліті-тести тощо. Але справжня магія відбувається в той момент, коли базова структура програми вже готова — і ця магія має назву: мікровзаємодія ✨.

Мікровзаємодія — це ледь помітні реакції системи на дії користувача або системні події (наприклад, оновлення статусу замовлення, отримання нового повідомлення). Зазвичай, це невеликі анімації, візуальні або звукові ефекти.

Найчастіше користувачі навіть не усвідомлюють наявність мікровзаємодії в інтерфейсі. Однак, якщо їх не буде, вони відразу помітять їхню відсутність.

Уявіть: ви відкриваєте програму та бачите порожній екран без індикаторів завантаження. Швидше за все, ви будете збентежені: що відбувається? Інший приклад — якщо кнопки на сайті не змінюють свого стану при наведенні на них курсору? Теж незрозуміло, функціонують вони взагалі чи ні.

Або ви заповнюєте довгу форму, але інтерфейс не дає жодного зворотного зв'язку про те, чи правильно ви ввели дані. Тільки після відправлення форми ви дізнаєтеся, що припустилися помилки, і вам доведеться вводити всю інформацію заново.

Після такого досвіду ви, швидше за все, не повернетеся до цього продукту і віддасте перевагу додатка конкурента з хорошим UX.

Усі перелічені проблеми – результат недостатньо уважного ставлення до мікровзаємодії. І сьогодні ми поговоримо про те, яку роль вони відіграють у сучасному дизайні та покажемо найкращі практики для їх проєктування.

Як мікровзаємодії покращують досвід користувачів

Мікровзаємодії перетворюють автоматизовану, бездушну систему на чуйний, доброзичливий, більш людяний інтерфейс. Ви ніби додаєте спеції у свою страву: без них вона здається прісною, але варто кинути туди дрібку приправи, яка розкривається ціла гама смаків та ароматів. Але як саме мікровзаємодії підвищують зручність використання? Заглибмося у це питання.

👀 Відображають поточний стан системи

Тут ми можемо згадати евристики юзабіліті, сформульовані Якобом Нільсеном. Одна з цих евристик свідчить, що стан системи завжди має бути зрозумілим для користувача.

Завдяки мікровзаємодіям люди розуміють, що відбувається в інтерфейсі: індикатор завантаження показує, що програма працює, а вікно, що спливає, інформує про помилку. У користувачів не повинно залишатись запитань на кшталт «Що тут відбувається?» або «Де я?» Система має відповідати на ці питання ще до того, як вони виникнуть.

👀 Захоплюють та утримують увагу

Коли людина взаємодіє з інтерфейсом та отримує від нього миттєвий відгук, починається діалог. Цей діалог викликає інтерес та підвищує залученість. Тому добре продумані мікровзаємодії спонукають відвідувачів довше залишатися в додатку або на сайті, що, своєю чергою, позитивно позначається на аналітиці та показниках конверсії. Дослідження Forrester показують, що якісний досвід взаємодії може збільшити конверсію на 200%.

👀 Надають підказки та рекомендації

Підказки допомагають зорієнтуватися в системі та швидше освоїтися у процесі онбордингу. Невеликі анімації направляють користувача, завдяки чому він краще розуміє, як взаємодіяти з програмою.

👀 Запобігають помилкам

Цього можна досягти, надаючи користувачам своєчасний зворотний зв'язок та заздалегідь попереджаючи їх про можливі проблеми ще до того, як вони стануть критичними. Наприклад, при створенні пароля система повинна надати зворотний зв'язок про те, чи відповідає він всім критеріям, до того, як користувач натисне кнопку підтвердження.

Анатомія мікровзаємодій

З'ясуймо, із чого складаються мікровзаємодії. Як правило, виділяють чотири ключові елементи:

🙌 Тригери - події або дії, які запускають мікровзаємодії. Їх можна розділити на дві категорії:

• Тригери, ініційовані користувачем, – це навмисні дії, такі як натискання кнопки, перетягування елемента або надсилання повідомлення;
• Тригери, ініційовані системою, — певні системні події, наприклад, завершення завантаження сторінки, зміна стану мережі або виявлення помилки.

🙌 Правила визначають, які дії та в якому порядку мають відбуватися після активації тригера.

🙌 Зворотний зв'язок – це механізм інформування користувача про результати мікровзаємодії.

• Візуальна – включає анімацію, ефекти наведення, зміни іконок та інших візуальних елементів;
• Звукова – може виявлятися у вигляді різних звукових сигналів, гудків, клацань тощо;
• Тактильна – наприклад, вібрація на мобільних пристроях.

🙌 Цикли та режими

• Цикли мікровзаємодії визначають його поведінку у часі: тривалість, частоту повторення та зміни, що відбуваються при повторенні взаємодії. Приклад циклу, що повторюється - звуковий сигнал мікрохвильової печі, який відтворюється знову через деякий час, якщо не відкрити дверцята відразу;
• Режими визначають, як мікровзаємодія адаптується до змін контексту чи умов. Наприклад, якщо користувач активує беззвучний режим на своєму смартфоні, звукові сповіщення будуть вимкнені.

Приклад: анімована карусель

Щоб побачити, як ця структура функціонує в реальному світі, проаналізуємо анімовану карусель, яка є частиною процесу онбордингу в одному з проєктів Elinext.

Розіб'ємо цю мікровзаємодію на чотири основні компоненти:

🙌 Тригери

У нашому прикладі є два тригери, які запускають перемикання слайдів. Перший – ініціюється системою: слайди змінюються автоматично кожні 5 секунд. Другий - ініціюється користувачем: він може вручну перемикати слайди, свайпом вліво або вправо.

🙌 Правила

У випадку каруселі правила визначають порядок слайдів, час затримки перед автоматичним перемиканням і способи, за допомогою яких користувач може вручну переміщатися між слайдами. Крім того, правила визначають ситуації, в яких автоматична зміна слайдів припиняється (коли користувач починає свайпати).

🙌 Зворотний зв'язок

У каруселі використовується візуальний зворотний зв'язок – анімований перехід від одного слайду до іншої активації тригера.

🙌 Цикли та режими

Цикл нашої мікровзаємодії починається з демонстрації першого слайду та завершується демонстрацією останнього. Потім він автоматично повторюється. При повторному відтворенні цикл залишається постійним.

Мікровзаємодії на реальних прикладах

Щоб краще зрозуміти, як мікровзаємодії працюють на практиці, розглянемо кілька прикладів, реалізованих у проєктах Elinext.

👾 Перетягування

Перетягування - дуже поширена мікровзаємодія, яка часто зустрічається в трекерах завдань та різних списках. Воно дозволяє користувачам переміщати елементи, змінювати їх порядок та переносити до інших розділів. Цей патерн створює відчуття взаємодії із реальними фізичними об'єктами.

Наприклад, коли ви перетягуєте завдання з одного розділу до іншого, ви ніби перекладаєте аркуш паперу з однієї папки до іншої. Така «тактильна» стимуляція залучає користувачів, спонукаючи їх проводити у додатку більше часу.

👾 Інтерактивні дашборди

Дашборди є великим ігровим майданчиком для реалізації мікровзаємодій. Ви можете зробити віджети більш динамічними, дозволяючи користувачам збільшувати та зменшувати масштаб карт та графіків, вільно пересуватися по них, оновлювати статистику в режимі реального часу та налаштовувати параметри діаграм.

Ці деталі спонукають людей частіше звертатися до програми.

👾 Ефект наведення

Сучасний користувач вже не може уявити інтерфейс без ефектів наведення! Ця мікровзаємодія входить до числа обов'язкових.

Коли ви наводите курсор на клікабельний елемент, він повинен змінити стан, щоб показати, що він інтерактивний. Цей патерн значно спрощує навігацію, оскільки користувачі одразу розуміють, які об'єкти є клікабельними, а які ні. Крім того, ефекти наведення можуть зробити важливі елементи помітнішими, підвищуючи ймовірність здійснення цільових дій, таких як оформлення підписки або замовлення.

👾 Спливаючі вікна та спливаючі підказки

Спливаючі вікна надають користувачам додаткову інформацію без переходу на іншу сторінку. Зазвичай вони активуються натисканням певного елемента інтерфейсу і можуть бути закриті кліком по простору навколо.

Підказки, що спливають, з іншого боку, дають поради та додаткову інформацію при наведенні курсора на певний елемент. Обидві мікровзаємодії допомагають заощадити місце на головному екрані, не перевантажуючи його.

Підказки знижують відсоток відвідувачів, що залишають сайт, а також навантаження на службу підтримки.

👾 Автозаповнення

Як тільки користувач починає набирати текст, автозаповнення пропонує варіанти, які відповідають введеним символам. Це заощаджує час і позбавляє необхідності вводити запит цілком. Ще одна перевага — виключення ймовірності помилок під час введення даних, що підвищує шанси на успішне виконання поставленого завдання.

👾 Перемикання денного/нічного режимів

Режими забезпечують більш комфортне використання програми у різний час доби, що, своєю чергою, призводить до підвищення залучення аудиторії.

👾 Мікровзаємодії в таблицях

Мікровзаємодії роблять роботу з таблицею набагато зручнішою і приємнішою. Наприклад, автоматичне оновлення даних дозволяє користувачам бачити найсвіжішу інформацію без перезавантаження сторінки. А завдяки анімації досвід стає динамічнішим і захоплюючим.

Як ви могли помітити, видимі мікровзаємодії — лише верхівка айсберга. За невеликими анімаціями часто ховається детальна системна робота. Але це зусилля повністю окупаються.

Висновок

Мікровзаємодії — потужний інструмент, який може значно покращити досвід користувачів та принести суттєву користь бізнесу. Однак перш ніж заглиблюватися в розробку мікровзаємодії, необхідно ретельно продумати основний функціонал та архітектуру програми.

Це можна порівняти з пірамідою потреб Маслоу: спочатку ми задовольняємо базові потреби — те, що нам потрібно для виживання, — а потім переходимо до потреб вищого рівня. Якщо основний функціонал не працює, всі мікровзаємодії, які ми сьогодні обговорювали, будуть просто безглузді.