4 ефективні стратегії для оцінки часу роботи над дизайн-проєктом

Кожен дизайнер регулярно відповідає на запитання клієнта: «Скільки часу триватиме розробка мого дизайн-проєкту?». І справді, розпочинаючи новий проєкт, важливо точно розрахувати, скільки часу піде на проєктування.


Однак тут легко схибити й назвати нереалістичну цифру, яка задовольнить побажання клієнта. У цій статті ви дізнаєтесь, як діяти і які фактори необхідно врахувати, щоб ваша оцінка була реалістичною, враховувала всі етапи роботи та ризики.

На нього доводиться регулярно відповідати кожному дизайнеру. Потрібно бути досить оптимістичним, щоб не відлякати клієнта, але при цьому досить прагматичним, щоб не працювати з останніх сил в останню ніч перед дедлайном.

Які чинники слід взяти до уваги, перш ніж давати клієнту обіцянки та прогнози?

Оцініть обсяг робіт

Ваше перше завдання — зібрати максимум інформації про проєкт та визначити яке уявлення мають стейкхолдери про майбутній продукт. Оскільки проєкти часто стартують з нечітких вимог, їх потрібно постійно уточнювати на етапі дослідження користувачів. Крім того, обсяг робіт може змінюватися в процесі та виходити за межі початкового плану, а додаткові функції можуть значно збільшити тривалість реалізації.

Хороша новина полягає в тому, що для уникнення подібних ситуацій існує спеціальний документ, який повинен бути розроблений власником продукту на початкових етапах роботи — технічне завдання (Product Requirements Document, PRD).

Якщо власник продукту виконає свою частину роботи належним чином, у вас буде чіткий перелік вимог, який стане орієнтиром для всіх сторін, включаючи дизайнерів, розробників та клієнтів. Це дозволить вам більш точно оцінити час і ресурси, необхідні для реалізації проєкту.

Розбийте проєкт на ключові етапи

З мого досвіду, не кожен проєкт вимагає проходження всіх етапів класичного процесу дизайн-мислення.

Іноді частина продукту вже готова, і робота розпочинається з аудиту та покращення вже готової частини. Також може бути випадок, коли етап дослідження користувачів вже завершено, і необхідні лише прототипи. А іноді це повноцінний процес від аналізу даних до передачі розробникам готових макетів.

На початку роботи важливо визначити, які етапи необхідні для конкретного проєкту, щоб оцінити час на кожен з етапів та побудувати реалістичну дорожню карту проєкту.

Якщо хтось забув, основні фази дизайн-процесу включають:

  • Дослідження
  • Вайрфрейми
  • Мокапи
  • Прототипи
  • Користувальницьке тестування
  • Фінальні ітерації
  • Передача на розробку

Тривалість кожного етапу залежить від складності проєкту. Розробка простого сайту відрізнятиметься від багатофункціональної програми з безліччю сценаріїв. Час також залежить від вашої продуктивності - чим більше досвіду, тим ефективніше ви працюєте.

Для трекінгу часу ефективно використовуйте тайм-трекери, такі як TMetric, TimeCamp, Clockify, Toggl Track. Після 4-5 проєктів ви зможете аналізувати дані та визначити середній час для кожного етапу. Спробуйте оцінити тривалість в днях або тижнях, а також у відсотках від загального часу проєкту. Наприклад, дослідження може займати близько 10%.

Це працює і в інший бік — коли клієнт встановлює конкретні терміни, ви можете розподілити час між етапами та зрозуміти, встигнете ви до дедлайну чи ні.

Середні терміни кожного етапу можуть відрізнятися, але ось приблизні значення:

  • Дослідження: 1-2 тижні
  • Розробка вайрфреймів: 1-3 тижні
  • Розробка мокапів: 2-4 тижні
  • Створення інтерактивних прототипів: 1-3 тижні
  • Тестування: 1–2 тижні
  • Фінальні ітерації: 1-2 тижні
  • Передача на розробку: 3–5 днів

Терміни можуть змінюватися залежно від конкретного проєкту, а деякі етапи можуть виконуватися паралельно чи накладатися один на одного, особливо при використанні методології agile. Враховуйте специфіку проєкту та динаміку команди, забезпечуйте чітку комунікацію для встановлення реалістичних очікувань та коригування термінів.

Закладіть у план додатковий час

Неможливо передбачити всі обставини, проте розгляньмо різні можливі сценарії розвитку подій.

Ось що важливо врахувати:

  • Внесення змін і ітерації: процес проєктування ґрунтується на ітераціях. Кожен етап може завершитися списком правок та доопрацювань, і важко передбачити, скільки ітерацій буде необхідно. Таким чином, обов'язково враховуйте у своєму плані час на непередбачені зміни.
  • Зворотний зв'язок від клієнтів чи інших зацікавлених сторін: неможливо заздалегідь передбачити, скільки часу займе отримання та обробка зворотного зв'язку. Люди можуть бути зайняті або відсутні в певний момент, що може значно ускладнити робочий процес. Треба також враховувати час, витрачений на зустрічі та обговорення.
  • Результати тестування: тестування може внести значні зміни в робочий процес. Іноді вони можуть призвести до повного переосмислення рішень, що важко передбачити та значно змінює план дій та час, необхідний для завершення проєкту.

Не забудьте включити буферний час (10–20%) у ваш план на випадок непередбачених затримок.

4. Складіть графік виконання завдань

Для кожного проєкту я формую дорожню карту, на якій визначені етапи, які потрібно пройти, та відведений час для кожного з них. Цей підхід дозволяє упорядковувати виконання завдань, передчасно назначати зустрічі зі стейкхолдерами, контролювати дедлайни та ефективно планувати робочий процес.

🖤
Якщо тобі сподобався цей матеріал, підпишись на наші соціальні мережі Instagram / Facebook / Linkedin / Telegram. Там ти знайдеш більше цікавих матеріалів про дизайн.💬 Дизайн-чат