Принципи анімації Діснея були розроблені для створення традиційних мультфільмів, але з часом вони стали безцінним джерелом знань для продуктових дизайнерів. У цій статті ми не тільки вивчимо їх адаптивність, але й розглянемо кілька способів, які допоможуть зробити рух важливою частиною цифрового досвіду.
Стиснення та розтягнення
Застосування принципу стиснення та розтягування до картки
Ефект стиснення та розтягування оживляє об'єкти та персонажів, надаючи їм вагу, об'єм та пружність. Наприклад, коли м'яч підстрибує, він розтягується при падінні і стискається при ударі по поверхні, максимально реалістично імітуючи вплив сили тяжіння. При правильному застосуванні цей принцип допомагає гіперболізувати рух і зробити анімацію більш органічною та динамічною.
Ми також можемо додати еластичність та плинність до елементів інтерфейсу. Це підвищує естетичну привабливість продукту та зручність використання, а також робить взаємодію більш інтуїтивною та приємною.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Взаємодія з кнопками: Кнопки можуть трохи стискатися або розтягуватися при натисканні.
- Переходи: Ефект стиснення та розтягування може зробити переходи між різними станами та сторінками більш плавними та природними.
Підготовка/попередження
Мова йде про рух, який передує основній дії, даючи глядачам натяк на те, що має статися. Наприклад, перед тим, як стрибнути, персонаж згинає коліна, сигналізуючи про свій намір.
Надаючи користувачам візуальні підказки про те, що буде далі, ми допомагаємо їм зрозуміти, як взаємодіяти з інтерфейсом, і направляємо їх досвід. Це мінімізує плутанину та когнітивне навантаження. Проактивна анімація також може зробити інтерфейс більш живим і чуйним, зацікавити користувачів і довше підтримувати їх інтерес до контенту.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Анімовані іконки: Вони можуть делікатно натякати на можливі дії та результати, тим самим направляючи та інформуючи користувача.
- Анімація свайпу: У каруселях і галереях частково видимі елементи (попередній і наступний) можуть підказати напрямок прокручування, спонукаючи користувачів досліджувати більше контенту.
- Анімація наведення: Такі взаємодії інформують користувачів про те, що зараз станеться. Наприклад, перед появою випадаючого меню кнопка, на яку користувач навів курсор, може змінити колір або трохи збільшити розмір.
Сценічність
Натискаючи, картка плавно розширюється, а ключові візуальні елементи не перекриваються, а вибудовуються в чітку ієрархію. Чудовий приклад управління увагою за допомогою дизайну та руху.
Використовуйте візуальну композицію, щоб спрямувати увагу глядача на найважливіші елементи інтерфейсу.
У цифровому дизайні сценічність виражається в продуманому розміщенні та представленні елементів інтерфейсу користувача під час анімованих переходів. Якщо всі елементи почнуть рухатися одночасно і конкурувати за увагу аудиторії, це збентежить користувачів. Важливо заздалегідь визначитися, як саме ви хочете перетворити кожен елемент і як швидко. Це дозволить вам побудувати візуальну ієрархію і зосередити увагу на найважливішій інформації або діях.
Скелетне завантаження готує користувача до того, який вміст з'явиться на екрані
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Скелетне завантаження: Цей підхід передбачає демонстрацію каркаса екрану, що імітує зовнішній вигляд сторінки. Таким чином, ми спрямовуємо увагу користувачів, формуємо їхні очікування щодо того, що має статися, а також підвищуємо очікування та концентрацію.
- Виділення елементів інтерфейсу користувача: Виділяючи важливі елементи інтерфейсу, ми керуємо увагою аудиторії. Коли анімовані переходи ретельно продумані, ключові функції та заклики до дії відразу ж вражають.
Прямий рух і перехід від пози до пози
Прямий рух і перехід від пози до пози — два фундаментальні підходи до створення класичної анімації.
Перший передбачає послідовне створення кадрів — від початку до кінця. Другий — планування та малювання ключових кадрів (основних поз), а потім заповнення інтервалів між ними.
Анімація від пози до пози широко використовується в розробці цифрових продуктів і створенні прототипів. Вона дозволяє дизайнерам зосередитися на ключових станах інтерфейсу, а потім плавно переходити від одного стану до іншого, імітуючи реальні взаємодії.
Яскравим прикладом такого підходу є функція Smart Animate у Figma. Дизайнери розробляють фрейми ("пози"), які відображають ключові стани інтерфейсу, такі як стан кнопки за замовчуванням, стан наведення та активний стан. Потім Smart Animate автоматично генерує проміжні кадри, створюючи плавні переходи між ними.
Наскрізний рух
Принцип наскрізного руху означає, що деякі частини тіла персонажа продовжують рухатися після того, як він зупинився. Захлинання дій передбачає, що різні частини об'єкта або персонажа рухаються з різною швидкістю. Наприклад, коли персонаж починає бігти, його ноги почнуть рухатися раніше, ніж тулуб і голова. Ці принципи роблять анімацію більш реалістичною.
Інтегруючи їх у дизайн інтерфейсів, ми можемо створити більш комфортний, захоплюючий та інтуїтивно зрозумілий досвід. Багатошарові рухи надають взаємодії глибини, що робить їх більш природними та захоплюючими.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Висувні панелі навігації: Елементи всередині висувної панелі (наприклад, пункти меню або іконки) можуть почати рух трохи пізніше, ніж сама панель, і встати на місце після її зупинки. Це створить відчуття глибини та плавності.
- Прокрутка вмісту: Елементи можуть з'являтися в стрічці або списку не одночасно, а з невеликою затримкою. Новий контент може накладатися зверху, створюючи більш динамічний ефект прокрутки.
- Анімовані кнопки: Коли користувач взаємодіє з кнопкою, вона може зменшуватися (наскрізний рух), а потім знову збільшуватися, тоді як іконка або текстова мітка всередині неї можуть почати рух трохи пізніше або з іншою швидкістю (захлинання дії).
Пом'якшення початку та завершення руху
Уповільнення дозволяє каруселі плавно ковзати, створюючи приємний ефект при кожному прокручуванні.
Принцип передбачає поступове прискорення на початку (slow in) і уповільнення в кінці (slow out). Такий підхід імітує природний рух, оскільки більшість об'єктів потребують часу, щоб прискоритися і сповільнитися, що додає анімації реалістичності та плавності.
Коли ми регулюємо швидкість елементів на початку і в кінці руху, анімація відповідає очікуванням користувачів і виглядає природно, будь то відкриття меню або перехід між сторінками. Це робить цифрові середовища все більш чуйними та захоплюючими.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Інтерактивні елементи: Кнопки та інші інтерактивні елементи можуть повільно змінювати розмір або колір при наведенні або натисканні, а потім поступово повертатися до початкового стану, забезпечуючи делікатний, але ефективний зворотний зв'язок.
- Модальні вікна: Коли вікна плавно з'являються і зникають, вони органічно вписуються в сценарій взаємодії, а досвід стає більш гармонійним.
- Анімація прокрутки: Вміст починає рухатися повільно, прискорюється в середині, а потім сповільнюється перед зупинкою. Така анімація робить прокрутку більш динамічною та менш виснажливою.
Дуги
Більшість дій у реальному житті відбуваються за дуговою траєкторією. Такі рухи виглядають плавними та реалістичними, а прямі, навпаки, можуть здаватися неприродними та механічними.
Анімація, яка розгортається по дузі, здається менш різкою і приносить приємне відчуття користувачам. Доповнюючи наші інтерфейси такими рухами, ми зробимо їх більш зручними для взаємодії.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Перетягування: Якщо елемент рухається по дузі, дія буде більш природною, ніби користувач переміщує його фізично.
- Жести прокручування: Ми можемо реалізувати рух по дузі в каруселі або картковому інтерфейсі, щоб імітувати природний рух і підвищити зручність використання.
Додаткова дія
Суть цього принципу полягає в додаванні другорядних рухів, які роблять анімацію більш живою та реалістичною. Вони підвищують рівень деталізації та доповнюють основну дію, не відволікаючи від неї увагу глядачів. Наприклад, коли персонаж стрибає (первинна дія), його волосся може підстрибнути, а одяг розлітатися (вторинна дія).
Вторинні рухи роблять взаємодію більш цікавою та захоплюючою, а рутинні завдання більш інтерактивними та приємними. Вони спонукають користувача досліджувати інтерфейс і взаємодіяти з ним.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Анімовані іконки: Коли користувач взаємодіє з іконкою, вона може виконувати свою основну функцію (наприклад, розвертатися, згортатися), але злегка обертатися або підстрибувати.
- Ефекти прокрутки: Коли користувач прокручує сторінку (первинна дія), ефект паралаксу або плавне поява/зникнення елементів (вторинні дії) роблять досвід більш динамічним і захоплюючим.
- Оновлення свайпом: У багатьох соціальних мережах та новинних додатках первинна дія — свайп вниз для оновлення вмісту — часто супроводжується другорядною дією, наприклад, анімованою іконкою, яка обертається або змінює колір, що вказує на те, що процес оновлення триває.
Розрахунок часу (таймінг)
Таймінг — кількість малюнків або кадрів для певної дії, тобто її швидкість. Чим більше кадрів, тим плавніше і повільніше буде анімація.
Швидкість анімації впливає на те, як користувачі сприймають інтерфейс і взаємодіють з ним. Від неї залежать такі показники, як чуйність, залученість та загальна задоволеність. Плавна, продумана анімація може зробити інтерфейс більш зручним і збільшити час взаємодії.
Правильно розраховані переходи дають відчуття, що програма працює швидше, навіть якщо фактичний час роботи залишається незмінним. Крім того, ми можемо налаштувати швидкість анімації таким чином, щоб підкреслити важливість певних елементів або змін в інтерфейсі та привернути до них увагу користувача.
Перебільшення
Принцип полягає в тому, щоб посилити певні характеристики або рухи порівняно з їх реальними аналогами. Це допомагає правильно акцентувати та зробити анімацію більш виразною та привабливою.
У цифрових продуктах перебільшення посилює взаємодію. Це робить важливі елементи та зворотний зв'язок більш помітним, запам'ятовуваним та зрозумілими для користувачів.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Досягнення: Ми можемо використовувати перебільшені ефекти, наприклад, великі значки, яскраві кольори, анімовані конфетті, відзначаючи досягнення користувачів у іграх та фітнес-додатках.
- Навігація: Сміливі, розмахливі, анімовані переходи між розділами програми роблять взаємодію справжньою подорожжю.
- Зворотній зв'язок при введенні тексту: Наприклад, текстове поле може тремтіти або різко змінювати колір, коли користувач наближається до або перевищує ліміт символів, забезпечуючи чіткий миттєвий зворотний зв'язок.
Цілісний малюнок
Принцип цілісності полягає в тому, що анімовані об'єкти та персонажі повинні бути розроблені з урахуванням тривимірності, об'єму та ваги.
Яскравим прикладом застосування цього принципу в цифрових інтерфейсах є скевоморфізм. Додаючи текстури, тіні та градієнти, що імітують реальні матеріали, ми створюємо відчуття глибини та відчутності, що піднімає взаємодію на новий рівень.
З розвитком доповненої (AR) та віртуальної реальності (VR) принципи скевоморфізму та цілісності будуть відігравати все більш важливу роль. Ці середовища спрямовані на створення іммерсивного досвіду, який органічно поєднує в собі цифровий і фізичний світи, тому такий дизайн повинен відповідати очікуванням користувачів і максимально відповідати реальним взаємодіям.
Привабливість
Персонажі повинні залучати аудиторію та викликати у неї емоційний відгук.
Ефективний дизайн не тільки функціональний, він надає користувачам візуальне та емоційне задоволення. Привабливі інтерактивні елементи можуть стати складовою ідентичності бренду, зробити його впізнаваним та унікальним.
Як застосувати цей принцип до інтерфейсів:
- Захоплюючий онбординг: Естетичні ілюстрації, анімації та зрозумілі, дружні формулювання зроблять знайомство з додатком більш приємним й зададуть позитивний тон подальшій взаємодії.
- Інтерактивні елементи: Анімовані кнопки, переходи та зворотний зв'язок перетворять рутинну взаємодію в цікавий досвід.
- Анімовані ілюстрації: Унікальна графіка, що відображає стиль та індивідуальність бренду, виділяє цифровий продукт серед конкурентів та допомагає зацікавити аудиторію.
